Серцевий тропонін Т (cTnT), субодиниця тропонінового комплексу, унікально експресованого в кардіоміоцитах, є одним з найбільш трансформаційних та незамінних біомаркерів у сучасній серцево-судинній медицині. Його важливість корениться у винятковій серцевій специфічності, високій чутливості та центральній ролі в діагностиці, стратифікації ризику та лікуванні гострих коронарних синдромів (ГКС) та інших серцевих травм.

Перш за все, cTnT є ключовим біомаркером для діагностики інфаркту міокарда (ІМ). До впровадження тропоніну діагнози спиралися на менш специфічні маркери, такі як креатинкіназа-MB (CK-MB) та клінічні симптоми, що призводило до діагностичної невизначеності. Вивільнення cTnT у кровотік після некрозу міокарда є високоспецифічним для пошкодження серцевого м'яза. Поява високочутливих аналізів на тропонін T (hs-cTnT) ще більше революціонізувала цю галузь. Ці аналізи можуть виявляти незначне підвищення рівня cTnT значно нижче верхньої межі референтного значення 99-го процентиля нормальної популяції. Це дозволяє клініцистам виявляти пошкодження міокарда набагато раніше — часто протягом 1-3 годин після звернення до відділення невідкладної допомоги — що забезпечує швидшу постановку діагнозу та, що найважливіше, більш швидке та впевнене виключення ІМ. Це пришвидшує лікування істинно позитивних пацієнтів та безпечно виписує пацієнтів з низьким ризиком, покращуючи ефективність роботи відділення невідкладної допомоги та потік пацієнтів.

Окрім діагностики, cTnT відіграє ключову роль у стратифікації ризику та прогнозі. Величина підвищення рівня cTnT тісно корелює зі ступенем пошкодження міокарда та є потужним незалежним предиктором короткострокових та довгострокових несприятливих наслідків, включаючи серцеву недостатність, рецидивний інфаркт та смертність. Навіть незначне, хронічне підвищення, виявлене за допомогою аналізів hs-cTnT у, здавалося б, стабільних пацієнтів, може ідентифікувати осіб із субклінічним пошкодженням міокарда, що сигналізує про вищий ризик серцево-судинних подій у майбутньому. Це робить cTnT цінним інструментом не лише в гострих випадках, але й у лікуванні хронічних станів, таких як стабільна ішемічна хвороба серця, серцева недостатність та хронічна хвороба нирок.

Крім того, вимірювання cTnT керує процесом прийняття критично важливих терапевтичних рішень. Зростаюча та/або спадаюча картина cTnT є важливою для визначення гострого інфаркту міокарда згідно з універсальними рекомендаціями. Це біохімічне підтвердження безпосередньо впливає на необхідність проведення невідкладних втручань, таких як коронарна ангіографія та реваскуляризація (ЧКВ або АКШ). Воно також допомагає у виборі та моніторингу ефективності фармакологічної терапії, включаючи потужні антитромбоцитарні засоби (наприклад, тикагрелор, празугрель) та антикоагулянти.

Важливість cTnT поширюється і на неішемічні серцеві захворювання. Підвищені рівні спостерігаються при різних патологіях, що призводять до розтягнення або пошкодження міокарда, таких як міокардит, забій серця, тяжкий сепсис, легенева емболія, що спричиняє розтягнення правих відділів серця, та кардіотоксичність, пов'язана з хіміотерапією. У цих контекстах cTnT служить чутливим показником ураження серця, що спонукає до подальшого обстеження та адаптованого лікування.

На завершення, серцевий тропонін Т докорінно змінив кардіологічну практику. Його еволюція у високочутливий аналіз закріпила його статус головного біомаркера пошкодження міокарда. Забезпечуючи неперевершену діагностичну точність, потужну прогностичну інформацію та критично важливі рекомендації для життєво важливих методів лікування, cTnT є незамінним для покращення результатів лікування пацієнтів як при гострих серцево-судинних захворюваннях, так і при довгостроковому лікуванні серцевих захворювань. Його вимірювання є невід'ємним стандартом у сучасній серцево-судинній допомозі.