Вимірювання кальпротектину у фекаліях вважається надійним показником запалення, і численні дослідження показують, що хоча концентрації кальпротектину у фекаліях значно підвищені у пацієнтів із ЗЗК, у пацієнтів, які страждають на СПК, немає підвищеного рівня кальпротектину. Показано, що такий підвищений рівень добре корелює як з ендоскопічною, так і з гістологічною оцінкою активності захворювання.

Центр Національної служби охорони здоров'я з питань закупівель на основі доказів провів кілька оглядів тестування на кальпротектин та його використання для диференціації синдрому подразненого кишечника (СРК) та запального кишечника (ЗЗК). У цих звітах робиться висновок, що використання аналізів на кальпротектин сприяє покращенню ведення пацієнтів та пропонує суттєву економію коштів.

Фекальний кальпротектин використовується для диференціації синдрому подразненого кишечника (СРК) та запального захворювання кишечника (ЗЗК). Він також використовується для оцінки ефективності лікування та прогнозування ризику загострень у пацієнтів із ЗЗК.

У дітей рівень кальпротектину часто дещо вищий, ніж у дорослих.

Тому для ранньої діагностики необхідно проводити виявлення CAl.